Категорія: Обговорення

  • Розвиток освітніх програм «Біомедична інженерія»

    Професор Наталія Косуліна та доцент Марія Чорна взяли участь у засіданні круглого столу громадського об’єднання «Біомедична інженерія». Тематика заходу – «Траєкторії розвитку освітніх програм “Біомедична інженерія”: екосистема підтримки талантів через мобільність та практичні виклики для здобувачів спеціальності G22». До обговорення долучилися і представники інших закладів вищої освіти, науковці, викладачі та стейкхолдери галузі.

    На засіданні розглянуто низку актуальних питань:

    • поточний стан розробки стандартів вищої освіти за спеціальністю G22 «Біомедична інженерія»;
    • обговорення структури та змісту стандарту, ключових компетентностей і результатів навчання;
    • узгодження освітніх програм із оновленими вимогами Міністерства освіти і науки України;
    • удосконалення освітньо-професійних програм з урахуванням сучасних викликів галузі;
    • розвиток академічної мобільності здобувачів освіти;
    • формування екосистеми підтримки талановитої молоді;
    • посилення практичної підготовки студентів та впровадження кейс-орієнтованого навчання;
    • розширення співпраці з медичними установами, науковими організаціями та ІТ-компаніями.

    Окремо представлено інформація про проведення Всеукраїнського студентського кейс-чемпіонату «BIOMAT Case Challenge» (м. Дніпро), як приклад впровадження практико-орієнтованих підходів у підготовці фахівців.

    Особливу увагу учасники приділили питанням гармонізації освітніх стандартів із міжнародними підходами та забезпечення якості підготовки фахівців у сфері біомедичної інженерії.

    За результатами обговорення визначені ключові напрями подальшого розвитку освітніх програм та окреслені перспективи вдосконалення стандарту вищої освіти для спеціальності G22.

  • Участь у нараді

    Гаранти та викладачі освітніх компонентів спеціальності G22 “Біомедична інженерія” прийняли участь у нараді, присвяченій стратегічному плануванню освітньої діяльності та підготовці до 2026-2027 навчального року.

    Ключові завдання

    На нараді обговорювались питання оптимізації номенклатури освітніх програм через об’єднання вузьких профілів у широкі освітні траєкторії та впровадження міждисциплінарних програм згідно з оновленим законодавством. Університет готується до повноцінної акредитації 15-20 програм, враховуючи посилення вимог НАЗЯВО та поступове скасування спрощених процедур воєнного стану. Особливу увагу приділено економічній ефективності: планується об’єднання малочисельних груп у потоки та перехід на нові нормативи навчального навантаження (460-480 годин на ставку). Технічний етап підготовки передбачає подання проєктів навчальних планів до 1 березня 2026 року. У контексті забезпечення якості освіти наголошено на суворій відповідності контенту в системі Moodle робочим програмам, обов’язковому веденні електронних журналів відвідуваності та моніторингу фахової активності викладачів (критерій 6.1).

    Основні моменти

    • Діагностика та терміни: Проєкти освітніх програм (ОП) та навчальних планів на наступний рік мають бути завантажені для перевірки до 1 березня 2026 року.
    • Оптимізація мережі ОП: Рекомендовано уникати дрібних дисциплін (менше 4-5 кредитів) та об’єднувати споріднені програми в єдині ОП з відокремленням різних освітніх траєкторій.
    • Акредитаційні виклики: Очікується завершення дії спрощених процедур акредитації; особлива увага приділяється фаховій відповідності викладачів специфіці дисциплін, які вони викладають.
    • Навчальне навантаження: З вересня 2026 року відбудеться перехід на 460-480 годин навчальної роботи на ставку, що вимагає максимального об’єднання груп у потоки.
    • Міждисциплінарні програми: Університет планує експериментальний запуск міждисциплінарних ОП, що відповідає світовим трендам та змінам в українському законодавстві від 2024 року.
    • Цифрова трансформація: Наповнення Moodle має повністю відповідати силлабусам; запроваджується обов’язкове ведення електронних журналів відвідуваності навіть за умов нестабільного енергопостачання.
    • Вибір дисциплін: Процедура вибору вибіркових компонентів для старших курсів має бути завершена до 31 березня; для 1-2 курсів зберігається методика вибору 5 дисциплін.
    • Унікальність програм: Гарантам необхідно посилити фокус ОП, щоб вони не дублювали стандарти, а мали конкурентні переваги на ринку освітніх послуг.
  • Участь у громадському обговоренні проєкту Порядку прийому до ЗВО у 2026 році

    Гаранти ОП “Біомедична інженерія” Наталія Косуліна, Микола Лисиченко та викладачі освітніх компонентів Віктор Шигимага, Марія Чорна, Геннадій Ляшенко, Віталій Сухін, Костянтин Коршунов взяли участь у ініційованому Міністерством освіти і науки України громадському обговоренні проєкту Порядку прийому на навчання для здобуття вищої освіти у 2026 році, оприлюдненому на офіційному сайті МОН України.

    Участь у громадському обговоренні нормативних документів МОН України є важливим інструментом впливу академічної спільноти на формування освітньої політики та розвитку вищої освіти в Україні.

    У межах професійного обговорення, організованого за участі ГО «Всеукраїнська асоціація біомедичних інженерів і технологів», колектив долучився до формування та надання обґрунтованих пропозицій і зауважень до проєкту документа з урахуванням інтересів спеціальності G22 «Біомедична інженерія», потреб університету та стейкґолдерів.

    Запропоновані міркування спрямовані на вдосконалення умов вступу, забезпечення прозорості та врахування специфіки підготовки фахівців у галузі біомедичної інженерії. Усі отримані пропозиції були узагальнені та винесені на розгляд Ради Асоціації для підготовки спільної позиції.

  • Гаранти та викладачі освітніх програм «Біомедична інженерія» (спеціальність G22) – Наталія Косуліна, Микола Лисиченко та Марія Чорна, Віталій Сухін, Костянтин Коршунов, Тетяна Кускова – прийняли участь в роботі Ради Всеукраїнської асоціації біомедичних інженерів і технологів

    • Оприлюднення остаточних редакцій листів щодо необхідності цільової державної підтримки спеціальності G22 “Біомедична інженерія” та результатів голосування
    • Функціонування та можливості інтернет-ресурсів Всеукраїнської асоціації біомедичних інженерів і технологів. Пропозиції щодо наповнення контенту
    • Особливості навчального процесу 2025-2026 н.р. та освітні програми – актуальні питання та обмін досвідом

    *обмеження на завантаження та друк документів встановлено організаторами зустрічі

  • Представники проєктної групи освітньо-професійної (ОПП) та освітньо-наукової програм (ОНП) «Біомедична інженерія» провели засідання, на якому обговорили результати діяльності у другому півріччі 2024-2025 навчального року.

    Підсумки весняної сессії

    Весняна сесія пройшла успішно, продемонструвавши високий рівень підготовки студентів та їхню мотивацію до фахового зростання. Студенти ОПП та ОНП підтвердили свої знання й практичні навички під час контрольних заходів весняного семестру. За результатами сесії відзначено:

    • зростання академічної успішності здобувачів;
    • активну участь студентів у науково-дослідній діяльності;
    • ефективність впроваджених освітніх методик та належну якість викладання.

    Результати весняної сесії засвідчили готовність здобувачів до подальших викликів на шляху професійної реалізації.

    обговорення кваліфікаційної атестації здобувачів

    Цьогоріч кваліфікаційна атестація здобувачів ОПП проводилася у форматі захисту кваліфікаційних робіт. Загалом захисти були оцінені позитивно. Серед некритичних недоліків, виявлених під час атестації:

    • недостатня якість оформлення та представлення презентаційних матеріалів;
    • формальний підхід до доповідей окремих здобувачів;
    • надмірне хвилювання під час відповідей на запитання, що іноді заважало повною мірою продемонструвати здобуті компетентності, хоча їх наявність була доведена на етапі передзахисту.

    Робоча група дійшла висновку про необхідність посилення підготовки здобувачів до захисту, зокрема через тренувальні презентації та попереднє обговорення робіт.

    результати анкетування здобувачів

    Гарант Наталія Косуліна представила аналіз результатів анкетування здобувачів, після чого відбулося детальне обговорення відповідей на кожне питання. Було відзначено, що частина анкет заповнена без належної відповідальності.

    Онлайн-взаємодія між учасниками групи

    Також обговорювалися питання підвищення ефективності організації, зберігання та забезпечення доступу до електронних ресурсів для представників робочої групи, здобувачів, стейкхолдерів та інших зацікавлених сторін.

  • організаційне обговорення освітніх програм з біомедичної інженерії

    За ініціативи громадської організації «Біомедична інженерія» та з урахуванням рекомендацій Національного агентства із забезпечення якості вищої освіти відбулося організаційне обговорення трьох освітніх програм «Біомедична інженерія» (спеціальність G22):

    • Освітньо-професійна програма Українського державного університету науки і технологій (ННІ УДХТУ), першого (бакалаврського) рівня.
      Гарант програми — к.т.н., доц. Хоменко Олена Сергіївна
    • Освітньо-професійна програма Державного біотехнологічного університету (ДБТУ), першого (бакалаврського) рівня.
      Гарант — д.т.н., проф. Косуліна Наталія Геннадіївна
    • Освітньо-наукова програма Державного біотехнологічного університету (ДБТУ), третього рівня вищої освіти.
      Представник проєктної групи — д.т.н., проф. Косуліна Наталія Геннадіївна

    Спікер заходу, секретар: Олена Сергіївна Хоменко
    Голова ГО «Біомедична інженерія»: Віталій Борисович Максименко

    Участь у засіданні приймали гаранти та представники робочих груп освітніх програм з БМІ закладів вищої освіти України, а також проєктна група ОП “Біомедична інженерія” ДБТУ: гаранти – Наталія Косуліна та Микола Лисиченко, викладачі – Віктор Шигимага, Марія Чорна та Геннадій Ляшенко.

    Ключові аспекти обговорення

    Обсяг та розподіл кредитів ЄКТС

    Учасники детально проаналізували розподіл кредитів у структурі освітньої програми, зокрема:

    • відповідність загального обсягу програми вимогам стандартів вищої освіти;
    • баланс між обов’язковими та вибірковими компонентами;
    • доцільність кредитного навантаження на окремі навчальні дисципліни.

    Вибіркові компоненти програми

    Зазначено, що сучасна практика вимагає розширення спектра вибіркових дисциплін. Пропозиції включали:

    • введення нових курсів, які відповідають актуальним потребам ринку праці (наприклад 3D моделювання);
    • гнучкість у виборі освітньої траєкторії;
    • залучення іноземних партнерів до викладання вибіркових курсів.

    Якість навчального процесу

    Особливу увагу приділено засобам забезпечення якості викладання дисциплін, у тому числі з використанням цифрових платформ, практико-орієнтованого підходу та дуальної освіти.

    Прийняті рішення

    • провести ревізію обсягу кредитів для окремих навчальних модулів з метою оптимізації навчального навантаження;
    • оновити каталог вибіркових дисциплін, враховуючи побажання здобувачів та потреби ринку;
    • посилити міждисциплінарні зв’язки між предметами у межах програми.

    Компетентність ЗК15 в освітніх програмах “Біомедична інженерія” ДБТУ

    Наталія Косуліна зазначила, що відповідно до постанови КМУ № 734 від 21 червня 2024 року про «Порядок проведення базової загальновійськової підготовки громадян України, які здобувають вищу освіту, та поліцейських» формування компетентності ЗК15 здійснюється через дисципліни ВК10 («Теоретична підготовка базової загальної військової підготовки» / «Національно-патріотична та правова підготовка молоді»).

  • Гарант освітньо-професійної програми “Біомедична інженерія” Наталія Косуліна та інші викладачі спеціальності G22 прийняли участь в онлайн зустрічі щодо змін в переліку галузей знать і спеціальностей. Зустріч організована ГО “Прогресильні”.

    Запрошені генеральний директор директорату вищої освіти та освіти дорослих Олег Шаров разом з державною експерткою експертної групи з питань вищої освіти та освіти дорослих Мариною Мругою надали пояснення, що зміни були необхідні для статистичних міжнародних порівнянь – відповідно галузі знань приведені до міжнародної кваліфікації.

    До 2027 року планується запровадити нове покоління освітніх стандартів розроблених на компетентнісній основі.