Категорія: Події

  • Представники Державного біотехнологічного університету гідно долучилися до І Всеукраїнського студентського кейс-чемпіонату з матеріалознавства в біомедичній інженерії – 2026 — престижного фахового змагання, що об’єднало найкращих студентів інженерних спеціальностей України.

    Чемпіонат, організований провідними закладами вищої освіти — Українським державним університетом науки і технологій та ДВНЗ «Приазовський державний технічний університет», — включено до офіційного переліку заходів Міністерства освіти і науки України, що підкреслює його високий статус і значущість для формування нового покоління інженерної еліти .

    Учасники працювали над складними міждисциплінарними кейсами, що відображають сучасні виклики біомедичної інженерії: від розробки інноваційних імплантів і протезів до застосування наноматеріалів та технологій 3D-друку в медицині. Виконання завдань вимагало не лише ґрунтовних теоретичних знань, а й здатності мислити стратегічно, приймати інженерні рішення та працювати в умовах, наближених до реальної професійної діяльності.

    Гідно представив університет і здобувач 2 курсу освітньої програми «Біомедична інженерія» Воронченко Олександр. За результатами напруженої інтелектуальної боротьби він не лише отримав сертифікат учасника, а й був удостоєний диплома у престижній номінації «Архітектор біомеханік», що свідчить про високий рівень його підготовки та інженерного мислення.

    Вагомим підтвердженням високого науково-педагогічного рівня ДБТУ стала участь професора Шигимаги Віктора Олександровича у складі журі чемпіонату. Його експертна оцінка та професійний авторитет були відзначені офіційною подякою організаторів за значний внесок у розвиток талановитої студентської молоді.

    Участь у подібних національних заходах вкотре підтверджує, що Державний біотехнологічний університет є потужним центром підготовки конкурентоспроможних фахівців, здатних відповідати на сучасні виклики науки, техніки та медицини. Наші студенти не лише опановують знання, а й успішно реалізують їх у професійному середовищі вже під час навчання.

  • Студенти та викладачі освітніх програм “Біомедична інженерія” взяли участь у тематичному заході, організованому на базі юридичної клініки «Довіра» та присвяченому 40-й річниці аварії на Чорнобильській АЕС — одній із наймасштабніших техногенних катастроф в історії людства.

    Захід об’єднав викладачів, студентів та фахівців різних галузей з метою вшанування пам’яті жертв Чорнобильської трагедії, а також осмислення її довготривалих наслідків для українського суспільства та світу. Учасники обговорили широкий спектр питань – екологічних, медичних, соціальних та правових аспектів, пов’язаних з аварією, проблеми правового захисту постраждалих осіб, забезпечення їх соціальних гарантій, роль держави у подоланні наслідків катастрофи, актуальність достовірного висвітлення подій у засобах масової інформації та впливу на формування суспільної думки. Зазначили важливість підготовки майбутніх фахівців, здатних відповідально працювати з інформацією в умовах кризових ситуацій.

    Особливу увагу під час заходу приділено збереженню історичної пам’яті про трагедію на Чорнобильській АЕС, формуванню екологічної свідомості та відповідальності за безпеку майбутніх поколінь

    Подібні ініціативи є важливими для виховання громадянської позиції молоді та підвищення рівня обізнаності суспільства щодо наслідків техногенних катастроф. Участь у заході стала ще одним кроком у зміцненні освітньо-практичних зв’язків та підтвердила важливість інтеграції знань із реальними соціальними викликами сучасності.

  • Наші здобувачі – переможці Міжнародного конкурсу студентських наукових робіт “Black Sea Science”

    Олексій Комаричев,
    Вероніка Кантемир

    2 місце

    Напрям: “Інформаційні технології, автоматизація і робототехніка”

    Робота: “Система компьютерного зору для автоматичного аналізу ходи тварин”

    Кирило Мальцев

    3 місце

    Напрям: “Енергетика та енергоефективність”

    Робота: “Оптимізація коефіцієнта потужності в електричних мережах з відновлюваними джерелами енергії”

    Вітаємо наших переможців та їх наукового керівника Наталію Косуліну з призовими місцями!

    Міжнародний конкурс студентських наукових робіт «Black Sea Science» щорічно проводиться на базі Одеського національного технологічного університету під егідою Black Sea Universities Network та ISEKI-Food Association з метою розширення міжнародних зв’язків, активізації наукової роботи студентів як найважливішого фактора формування фахівців, залучення студентів до участі у наукових програмах, проектній, конструкторській та інших формах науково-дослідної діяльності

  • Викладачі спеціальності G22 “Біомедична інженерія” відвідали захід, організований приймальною комісією Державного біотехнологічного університету, присвячений особливостям проведення Вступної кампанії 2026 року. На зустрічі з актуальною інформацією виступили проректор з науково-педагогічної роботи ДБТУ Серік Максим Леонідович та відповідальний секретар приймальної комісії університету Калєнік Ксенія Володимирівна, які детально ознайомили присутніх із нормативною базою та ключовими нововведеннями вступної кампанії.

    Прийом на навчання у 2026 році здійснюється відповідно до Порядку прийому, затвердженого наказом МОН України №373 від 26 лютого 2026 року, який набрав чинності 7 квітня 2026 року, а також Правил прийому до ДБТУ, введених у дію 8 квітня 2026 року. Окремо звернули увагу на втрату чинності попередніх нормативних документів, що регулювали перелік спеціальностей із додатковим професійним регулюванням.

    Під час заходу представлено основні етапи вступної кампанії: її початок визначено з 1 липня 2026 року, завершення – 15 жовтня 2026 року. Для іноземних громадян передбачено два етапи вступу – до 30 квітня та до 1 листопада 2026 року. Також підкреслили, що документи, які вже наявні у державних реєстрах, не вимагатимуться у паперовій формі.

    Учасникам детально роз’яснили форми оцінювання вступників, які включають творчі конкурси, співбесіди, фахові іспити, а також інші види випробувань залежно від рівня освіти. Особливу увагу приділили зміненому підходу до співбесіди, яка у 2026 році передбачає протокольоване усне оцінювання рівня підготовки вступників, зокрема для осіб, що мають спеціальні умови участі у конкурсному відборі.

    Окремим блоком висвітлено питання організації вступних випробувань. Наголошено, що оцінювання в закладах вищої освіти проводиться переважно в очному форматі, однак у визначених випадках допускається дистанційна форма — для вступників із тимчасово окупованих територій, тих, хто перебуває за кордоном, військовослужбовців або членів національних збірних команд. Передбачено також можливість роботи виїзних комісій.

    Значну увагу приділено технічним вимогам до проведення оцінювання, зокрема обов’язковості відеофіксації вступних випробувань (за винятком окремих видів іспитів) щонайменше з двох камер, подальшого оприлюднення записів на сайті університету та внесення відповідних посилань до ЄДЕБО. Відеоматеріали та знеособлені письмові роботи мають зберігатися у відкритому доступі протягом одного року.

    Для вступників на бакалаврат повідомлено про скасування подання мотиваційного листа та збереження обов’язковості НМТ як основного компонента вступу. Також окреслені вимоги до конкурсного балу, кількість заяв, можливість встановлення пріоритетів та особливості вступу на окремі спеціальності. Для магістратури та аспірантури визначені перелік необхідних іспитів, зокрема ЄВІ, ЄФВВ та інші форми оцінювання.

    Окремо розглянуто питання пільгових категорій вступників, для яких передбачені квоти, спеціальні умови участі в конкурсному відборі та можливості переведення на бюджетну форму навчання.

    Захід вже став важливою платформою для обговорення актуальних змін у системі вступу до закладів вищої освіти – сприяє підвищенню обізнаності викладачів щодо організації приймальної кампанії та окреслює основні завдання, що стоять перед університетом у 2026 році.

  • Професійна діяльність викладачів: відповідність ліцензійним вимогам

    Викладачі групи забезпечення освітньої програми “Біомедична інженерія” прийняли участь в засіданні щодо результатів аналізу фахової активності науково-педагогічних працівників (НПП) та обговоренні ключових завдань в даному контексті на найближчий період.

    З доповіддю виступив проректор з науково-педагогічної роботи Максим Леонідович Серік, який детально проаналізував виконання кожного пункту Ліцензійних вимог. У ході виступу акцентовано увагу на типових помилках, що допускаються при їх заповненні, зокрема: невідповідність показників фактичній діяльності НПП, некоректне підтвердження наукових і методичних результатів, відсутність системності у фіксації досягнень, а також формальний підхід до заповнення окремих позицій. Окремо визначено першочергові завдання: підвищення якості документального підтвердження діяльності, систематизація індивідуальних досягнень викладачів, посилення контролю з боку кафедр та своєчасне оновлення інформації.

    Керівник навчального відділу Державного біотехнологічного університету Анастасія Іванівна Кашперська у своєму виступі зосередила увагу на стані виконання індивідуальних планів НПП. Відзначено, що основними проблемами залишаються нерівномірність виконання запланованих видів робіт, недостатній рівень звітності та порушення термінів. Водночас підкреслено необхідність більш чіткого планування навантаження, регулярного моніторингу виконання планів та підвищення персональної відповідальності викладачів.

    Знайдюк Софія Іванівна – керівник відділу ліцензійних, акредитації та інформаційного забезпечення освітньої діяльності доповіла щодо особливостей заповнення таблиці 2 та її відповідності освітнім компонентам (ОК), які викладає НПП, у процесі підготовки звіту самооцінювання до НАЗЯВО. Наголошено на важливості чіткої прив’язки показників саме до тих дисциплін, які забезпечує викладач, а також на необхідності уникнення узагальнених або нерелевантних даних.

    Під час обговорення учасники активно ставили запитання, зокрема щодо пунктам 12 та 19 Ліцензійних вимог. Значну увагу приділено ролі завідувача кафедри у випадках невиконання індивідуального плану НПП. Зазначено, що завідувач кафедри має здійснювати постійний контроль, ініціювати коригування планів, проводити індивідуальну роботу з викладачами та, у разі систематичних порушень, вживати відповідних управлінських заходів.

    За результатами засідання визначено необхідність посилення внутрішнього контролю, підвищення відповідальності НПП за результати своєї діяльності, а також забезпечення якісної підготовки до акредитаційних та ліцензійних процедур.

  • Секція №3 «Біомедична інженерія та електромагнітні технології»
    на IV Всеукраїнській науково-практичній конференції

    Відбулась робота секції №3 «Біомедична інженерія та електромагнітні технології» на IV Всеукраїнській науково-практичній конференції «Електроенергетика, електромеханіка та технології в АПК: наукові пошуки молоді», що проходила 8 квітня 2026 року на факультеті електроенергетики, робототехніки та комп’ютерних технологій ДБТУ.

    Керівник секції – д.т.н., проф. Косуліна Наталія Геннадіївна, секретар – к.т.н., доц. Чорна Марія Олександрівна.

    програма

    Ключові напрями роботи секції №3

    • Проектування та технічне обслуговування біомедичної апаратури
    • Системи моніторингу та діагностики в медицині та агробіотехнологіях
    • Інженерні методи в біомеханіці та протезуванні
    • Застосування штучного інтелекту та обробка сигналів у біомедичних системах

    Умови участі в роботі секції

    • Участь у конференції безкоштовна
    • Формат проведення: online
    • Робочі мови: українська, англійська
    • Підтвердження участі: кожен доповідач отримає електронний сертифікат

    Пленарне засідання та робота секції

  • Розвиток освітніх програм «Біомедична інженерія»

    Професор Наталія Косуліна та доцент Марія Чорна взяли участь у засіданні круглого столу громадського об’єднання «Біомедична інженерія». Тематика заходу – «Траєкторії розвитку освітніх програм “Біомедична інженерія”: екосистема підтримки талантів через мобільність та практичні виклики для здобувачів спеціальності G22». До обговорення долучилися і представники інших закладів вищої освіти, науковці, викладачі та стейкхолдери галузі.

    На засіданні розглянуто низку актуальних питань:

    • поточний стан розробки стандартів вищої освіти за спеціальністю G22 «Біомедична інженерія»;
    • обговорення структури та змісту стандарту, ключових компетентностей і результатів навчання;
    • узгодження освітніх програм із оновленими вимогами Міністерства освіти і науки України;
    • удосконалення освітньо-професійних програм з урахуванням сучасних викликів галузі;
    • розвиток академічної мобільності здобувачів освіти;
    • формування екосистеми підтримки талановитої молоді;
    • посилення практичної підготовки студентів та впровадження кейс-орієнтованого навчання;
    • розширення співпраці з медичними установами, науковими організаціями та ІТ-компаніями.

    Окремо представлено інформація про проведення Всеукраїнського студентського кейс-чемпіонату «BIOMAT Case Challenge» (м. Дніпро), як приклад впровадження практико-орієнтованих підходів у підготовці фахівців.

    Особливу увагу учасники приділили питанням гармонізації освітніх стандартів із міжнародними підходами та забезпечення якості підготовки фахівців у сфері біомедичної інженерії.

    За результатами обговорення визначені ключові напрями подальшого розвитку освітніх програм та окреслені перспективи вдосконалення стандарту вищої освіти для спеціальності G22.

  • Проміжні звіти здобувачів третього освітнього рівня (доктор філософії) за 2025-2026 навчальний рік

    Здобувачі освітньо-наукової програми “Біомедична інженерія” третього освітнього рівня (доктор філософії) на засіданні кафедри ЕРБМІЕ представили проміжні звіти з виконання індивідуального плану роботи за 2025-2026 навчальний рік.

    У звітах висвітлено результати освітньої та наукової складових індивідуальних планів – опрацювання наукових джерел за темою дисертаційного дослідження, підготовку наукових публікацій, участь у конференціях, виконання навчального навантаження та дотримання графіків підготовки дисертаційних робіти.

    Наукові керівники здобувачів надали позитивні характеристики їх роботі, відзначили належний рівень теоретичної підготовки, системність у виконанні наукових завдань та своєчасність подання звітної документації. Зазначили, що індивідуальні плани виконані в повному обсязі, запропонували затвердити подані здобувачами звіти, визнали виконання індивідуальних планів задовільним та рекомендували продовжити навчання в наступному семестрі.

  • Практика – важливий етап формування професійних компетентностей

    Застосувати теоретичні знання, ознайомитися з сучасними технологіями та обладнанням, а також отримати реальний досвід роботи у виробничому та медичному середовищі – мета проходження практики здобувачами наших освітніх програм. Між університетом та базами практики укладені офіційні договори про співпрацю.

    Юрій Балинець проходив практику на підприємстві ТОВ «Харківський завод електротехніки та металоконструкцій», де брав участь у роботах з монтажу електричних шаф автоматичного введення резерву (АВР). Під час практики ознайомився з особливостями електромонтажу, схемотехнікою силової частини, а також із вимогами до надійності та безпеки електротехнічного обладнання.

    Олександр Воронченко на практиці у ФОП Паніна (м. Луцьк) отримав практичні навички у сфері виготовлення ортодонтичних коронок, ознайомився з технологічними процесами зуботехнічної лабораторії, особливостями роботи з медичними матеріалами та сучасним стоматологічним обладнанням.

    Каріна Секіра проходила практику на підприємстві Associated Rewinds (Irl) Limited (м. Дублін, Ірландія), яке спеціалізується на виробництві та обслуговуванні електродвигунів для електропотягів, поїздів метро та трамваїв. Каріна виконувала роботи, пов’язані з ізоляцією електродвигунів, вивчала технології ремонту та відновлення електромеханічних систем, а також особливості контролю якості у промисловому виробництві.

    Налбатов Сергій на практиці у Міській поліклініці № 18 Харківської міської ради ознайомився з роботою медичного обладнання, принципами технічного обслуговування та експлуатації медичної апаратури, а також із організацією інженерно-технічного забезпечення медичного закладу.

    Кирил Юрченко та інші здобувачі освіти групи додатково підвищили рівень професійної підготовки, успішно пройшовши онлайн-курси на освітній платформі Prometheus. Під час навчання здобувачі опанували сучасні цифрові інструменти, розширили знання у сфері інженерії, аналізу даних та роботи з сучасними технологіями. Отримані сертифікати підтверджують їх прагнення до постійного професійного розвитку, самонавчання та вдосконалення компетентностей, необхідних для майбутньої діяльності у галузі біомедичної інженерії.

    Проходження практики сприяло формуванню у здобувачів важливих професійних компетентностей:

    • уміння працювати з електронним та електромеханічним обладнанням
    • навичок монтажу, діагностики та обслуговування технічних систем
    • розуміння принципів роботи медичної апаратури
    • здатності застосовувати інженерні методи для вирішення практичних завдань у медицині та техніці
    • навичок роботи у професійному виробничому та медичному середовищі

    Всі здобувачі виконали програму практики відповідно до навчального плану. Результати підтверджені щоденниками, індивідуальними звітами та відгуками керівників практики від підприємств і установ.

  • І тур Всеукраїнського конкурсу студентських наукових робіт

    Здобувачі спеціальностей «Біомедична інженерія» та «Електротехніка та електромеханіка» факультету енергетики, робототехніки та комп’ютерних технологій представили свої наукові дослідження на Всеукраїнському конкурсі студентських наукових робіт.

    Конкурсна комісія відповідно до наказу університету провела засідання, на якому здійснила оцінювання, визначила науковий рівень і відповідність поданих робіт вимогам конкурсу. До складу комісії зі спеціальності «Біомедична інженерія» увійшли голова комісії – Микола Лисиченко, а також члени комісії – Наталія Косуліна та Марія Чорна. Зі спеціальності «Електротехніка та електромеханіка» – головуюча Наталія Косуліна, члени комісії – Юрій Хандола та Віталій Сухін.

    На засіданні виступили викладачі Геннадій Ляшенко, Наталія Косуліна, Віталій Сухін і повідомили про цьогорічні особливості проведення конкурсу.

    Комісія рецензувала 14 студентських наукових робіт, що надійшли від здобувачів 1, 2, 3 та 4 курсів. Марія Чорна та Наталія Косуліна враховуючи рецензії та оцінки наукових доповідей учасників запропонували затвердити переможців Конкурсу.

    Спеціальність «Біомедична інженерія»

    РоботаЗдобувачКерівник
    Диплом І ступеня
    Розробка ЕЕГ-апарату для оцінки стану функціонування мозку тварин з прогностичним функціоналом
    Олексій Комаричев
    163-22б-04
    Віталій Сухін
    старший викладач
    Диплом ІІ ступеня
    Дослідження та розробка системи тестування перехідних характеристик електрод-шкіра для засобів функціональної діагностики
    Ігор Богачов
    163-22б-04
    Марія Чорна
    к.т.н., доц.
    Диплом ІІІ ступеня
    Магнітно-керовані мікророботи для цільової доставки ліків
    Юлія Зінченко
    G22-25б-03
    Наталія Косуліна
    д.т.н., проф.

    Спеціальність «Електротехніка та електромеханіка»

    РоботаЗдобувачКерівник
    Диплом І ступеня
    Електромагнітна, енергозберігаюча технологія передпосівної обробки насіння хвойних порід
    Кирило Мальцев
    G3-25м-01
    Наталія Косуліна
    д.т.н., проф.
    Диплом ІІ ступеня
    Дослідження та розробка електротехнічного пристрою для передпосівної обробки насіння в електромагнітному полі
    Антон Пономаренко
    G3-25м-01
    Марія Чорна
    к.т.н., доц.
    Диплом ІІІ ступеня
    Підвищення ефективності роботи асинхронного двигуна електроприводу норії для вертикального переміщення зерна
    Владислав Турлов
    G3-25стн-3-05
    Юрій Хандола
    к.т.н., доц.

    Керівництво університету відзначило здобувачів та їх наукових керівників за активну участь і перемогу в I турі Всеукраїнського конкурсу студентських наукових робіт з галузей знань і спеціальностей у 2025/2026 навчальному році

    наказ про заохочення