Місяць: Квітень 2025

  • Гостьова лекція “Клони та химери”

    Опубліковано:

    БМІТЕ

    Категорії:

    ,

    Позначки:

    ,

    Гостьові лекції — невід’ємна частина освітнього процесу

    До нашого колективу звернулася виконуюча обов’язки декана факультету енергетики та інформаційних технологій Подільського державного університету — кандидат технічних наук, професор Людмила Михайлова — з пропозицією провести гостьову лекцію для здобувачів освітньої програми “Біомедична інженерія”.

    На запрошення відгукнулися представники кафедри електромеханіки, робототехніки, біомедичної інженерії та електротехніки (ЕРБМІЕ) – професори Наталія Косуліна (гарант освітньої програми “Біомедична інженерія”, доктор технічних наук) та Віктор Шигимага (доктор технічних наук за спеціальністю 05.11.17 – біологічні та медичні прилади і системи).

    Гостьову лекцію на тему “Клони та химери” провів Віктор Шигимага. Вона складалася з двох частин:

    • перша — висвітлювала сучасний стан досліджень у сфері клонування та химеризації у світі (автор: Віктор Шигимага);
    • друга — була присвячена огляду обладнання, що використовується у цих дослідженнях, а також особистому практичному досвіду (автори: Віктор Шигимага, Наталія Косуліна).

    До лекції долучилися не лише здобувачі освітньої програми, а й викладачі обох університетів. Зокрема, активну участь у дискусії взяв Віктор Дубік, доцент кафедри енергозберігаючих технологій та енергетичного менеджменту ПДУ.

    Наприкінці зустрічі Людмила Михайлова подякувала за цікаву та змістовну лекцію, а також висловила готовність до подальшої співпраці між закладами.

    Презентація гостьової лекції “Клони та химери” – частина I
    Презентація гостьової лекції “Клони та химери” – частина II

    Дякуємо колегам та здобувачам освітньої програми “Біомедична інженерія” Подільського державного університету за увагу та надану можливість поділитися професійним досвідом!

  • Штучний інтелект у вищій освіті

    Опубліковано:

    БМІТЕ

    Категорії:

    ,

    Позначки:

    ,

    Рекомендації з відповідального використання ШІ у вищій освіті: новий документ від МОН та Мінцифри

    Міністерство освіти і науки України разом із Міністерством цифрової трансформації та експертною спільнотою презентували рекомендації щодо безпечного та ефективного впровадження штучного інтелекту (ШІ) у закладах вищої освіти.

    Документ стане у пригоді викладачам, студентам, адміністраціям ЗВО та дослідникам — він містить практичні поради щодо інтеграції ШІ в освітній і науковий процес, враховуючи потреби та виклики сучасної освіти.

    ШІ — необхідність для сучасної освіти

    «Сучасна система вищої освіти не може ігнорувати потенціал штучного інтелекту. ЗВО мають впроваджувати найкращі світові практики, щоб залишатися конкурентоспроможними, досягати нових наукових результатів та готувати фахівців майбутнього», — зазначив Олександр Борняков, заступник міністра цифрової трансформації з розвитку IT-сфери.

    Що містить документ?

    • рекомендації щодо формування якісних запитів до ШІ;
    • поради з розроблення завдань;
    • орієнтири для вибору інструментів ШІ, які можуть покращити навчання та дослідницьку діяльність.

    Розвінчання міфів

    Автори документа також спростовують поширені побоювання щодо застосування ШІ — зокрема твердження, що він загрожує академічній доброчесності або замінює викладачів.

    «Штучний інтелект покликаний допомагати викладачам, а не підміняти їх. Завдяки автоматизації рутинних процесів у педагогів з’являється більше часу для найважливішого — живого спілкування зі студентами, розвитку м’яких навичок і командної роботи», — підкреслює Дмитро Завгородній, заступник міністра освіти і науки з цифрових трансформацій.

    Безпека та етичні принципи

    У рекомендаціях велика увага приділена принципам безпеки — контролю з боку людини, захисту конфіденційності, прозорості процесів та відсутності дискримінації.

    Міжнародний досвід та сценарії впровадження

    Документ також містить приклади політик використання ШІ у вищій освіті, що базуються на найкращих міжнародних практиках. Розглядаються різні сценарії застосування ШІ — від обмеженого використання до повної інтеграції, залежно від конкретного контексту та типу завдань.

    Рекомендації щодо відповідального впровадження та використання технологій штучного інтелекту в закладах вищої освіти

  • Практичні компетенції здобувачів

    Опубліковано:

    БМІТЕ

    Категорії:

    ,

    Позначки:

    Практичний досвід – ключ до професіоналізму

    Здобувачі освітніх програм «Біомедична інженерія» активно набувають практичних компетенцій під час проходження виробничої практики на базі медичних закладів та підприємств галузі. Робота з сучасним обладнанням, участь у технічному обслуговуванні та діагностиці медичної техніки дає змогу студентам краще зрозуміти специфіку майбутньої професії та сформувати навички, необхідні для роботи в реальному середовищі.

    Занурення в професійне середовище мотивує здобувачів до подальшого розвитку, допомагає визначити свої сильні сторони та сфери інтересу. Запрошуємо переглянути фотомиті з виробничої практики в галереї нижче.

  • День народження у Юрія Миколайовича Хандоли!

    Опубліковано:

    БМІТЕ

    Категорії:

    ,

    Позначки:

    bmi.elektrofak.site

    ЮРІЄ МИКОЛАЙОВИЧУ!

    ЩИРО ВІТАЄМО ВАС

    З ДНЕМ
    НАРОДЖЕННЯ!

    16 КВІТНЯ

  • Робота секції №10 “Біомедична інженерія та електромагнітні технології АПВ”

    Опубліковано:

    БМІТЕ

    Категорії:

    ,

    Позначки:

    ,

    Участь у XXI Міжнародному форумІ молоді “Молодь і індустрія 4.0”

    Відбулась робота секції №10 “Біомедична інженерія та електромагнітні технології АПВ” XXI Міжнародного форуму молоді “Молодь і індустрія 4.0” ДБТУ. До участі долучились викладачі та здобувачі освітніх програм “Біомедична інженерія” ДБТУ. Керівник секції – Наталія Косуліна, доктор технічних наук, професор кафедри ЕРБМІЕ, секретар – Марія Чорна, кандидат технічних наук, доцент кафедри ЕРБМІЕ, ДБТУ.

    Тези, доповіді та обговорення

    До секції №10 “«Біомедична інженерія та електромагнітні технології АПВ” подано 14 тез доповідей.

    Було розглянуто актуальні питання, що охоплюють міждисциплінарні аспекти біомедичної інженерії, ветеринарії, сільського господарства та інформаційних технологій. Особливу увагу приділено дослідженню дії електромагнітних полів різних частот на біологічні об’єкти, зокрема садові рослини, насіння сільськогосподарських культур і деревину. Обговорювались інноваційні підходи до лікування та реабілітації тварин, зокрема методи електростимуляції, електроретинографії, лазерної обробки та створення віртуальних ветеринарних клінік.

    Висвітлено перспективи використання програмного забезпечення, зокрема Matlab, для моделювання біотехнічних процесів і дослідження біоімпедансу. Проведено аналіз сучасних методів діагностичної візуалізації, медичних приладів для вимірювання температури та надано оцінку ефективності таких технологій, як пульсоксиметрія.

    Окремий інтерес викликали розробки у сфері тканинної інженерії та створення штучних органів для трансплантації, що відкривають нові горизонти у лікуванні важких захворювань. Загалом доповіді засвідчили актуальність і практичну значущість інноваційних технологій у медицині, ветеринарії та аграрній сфері.

    програма конференції
    збірка тез доповідей

    Дякуємо учасникам за цікаві тези та доповіді!

  • Вебінар “Робота над дисертаціями”

    Опубліковано:

    БМІТЕ

    Категорії:

    ,

    Позначки:

    ,

    Корисний старт для наукової кар’єри: аспіранти спеціальності “Біомедична інженерія” взяли участь у вебінарі від Clarivate

    Аспіранти з викладачами освітньої програми “Біомедична інженерія” відвідали вебінар на тему “Робота над дисертаціями”, організований міжнародною аналітичною компанією Clarivate, на якому отримали комплексне уявлення про те, як ефективно будувати дисертаційне дослідження з використанням сучасних наукометричних інструментів. Проводила вебінар к.б.н. Ірина Тихонкова.

    Розглядались питання щодо:

    • вибору актуальної теми дисертації
    • перевірці її новизни та релевантності
    • визначення ключових дослідників і наукових шкіл
    • формування стратегії дослідження та презентації результатів
    • пошук потенційних наукових опонентів і партнерів для співпраці

    Особливу увагу було приділено практичній роботі з ресурсами:

    • Web of Science Core Collection
    • Journal Citation Reports
    • Master Journal List (MJL)
    • EndNote
    • EndNote Click

    Був проведений аналіз випадкової дисертаційної роботи за допомогою ProQuest Dissertation and Thesis Citation Index, та показано, яким чином можливо використовувати отримані дані. Учасники також дізналися, як установа може розміщувати власні дисертації в міжнародній базі PQDT Global.

    Для аспірантів це була чудова можливість отримати чіткі орієнтири та практичні інструменти, які допоможуть їм упевнено просуватись у написанні дисертаційної роботи та підготовці до захисту. Викладачам, а саме науковим керівникам – можливість поновити компетенції з оглядом на стрімкий розвиток наукометричних сервісів у світі.

  • Робота секції №4 “Біомедична інженерія та електромагнітні технології”

    Опубліковано:

    БМІТЕ

    Категорії:

    ,

    Позначки:

    ,

    Участь у конференції

    Відбулась робота секції №4 “Біомедична інженерія та електромагнітні технології” на ІІI Всеукраїнській науково-практичній конференції “Електроенергетика, електромеханіка та технології в АПК: Наукові пошуки молоді”.

    До участі долучились викладачі та здобувачі освітньої програми “Біомедична інженерія” ДБТУ, гості та інші представники академічної спільноти.

    Керівник секції – Наталія Косуліна, доктор технічних наук, професор кафедри ЕРБМІЕ, ДБТУ.
    Секретар – Марія Чорна, кандидат технічних наук, доцент кафедри ЕРБМІЕ, ДБТУ.

    програма конференції

    Динаміка учасників та аналіз тематики тез доповідей

    Наталія Косуліна привітала учасників та виступила з оглядовою доповіддю про роботу секції, відзначивши позитивну динаміку учасників та представивши аналіз тематики тез доповідей.

    Всього на секцію подано 52 тези.

    Виступи та обговорення

    Андрій Соколов (науковий керівник – Олег Аврунін, доктор технічних наук, професор, завідувач кафедри “Біомедична інженерія”, ХНУРЕ) доповів на тему “Досвід використання технологій доповненої реальності та нейронних мереж при розробці навігаційного помічника для незрячих”.

    Олексій Комаричев (студент 34-БМІ групи, науковий керівник – Віталій Сухін, старший викладач кафедри ЕРБМІЕ, ДБТУ) виступив з доповіддю “Пульсоксиметрія, як найбільш дієвий метод вимірювання оксигенації крові”.

    Руслан Магомадов (студент 4 курсу спеціальності “Біомедична інженерія”, науковий керівник – Геннадій Ляшенко, кандидат технічних нук, доцент кафедри ЕРБМІЕ, ДБТУ) представив доповідь англійською мовою “Research and development of ultrasound equipment for the treatment of animal joints”.

    Додатково обговорювали плазмові технології в медицині та ветеринарії, зокрема відносно нову та перспективну технологію холодної плазми.

    Дякуємо всім учасникам за цікаві тези, доповіді та обговорення!

    галерея

    Матеріали конференції

    Підготовлена збірка за матеріалами конференції. Подані на секцію 4 “Біомедична інженерія та електромагнітні технології” тези розміщені на сторінках 120-178.

    програма
    конференції
    збірка матеріалів
    конференції