Категорія: Події

  • Представники проєктної групи освітньо-професійної (ОПП) та освітньо-наукової програм (ОНП) «Біомедична інженерія» провели засідання, на якому обговорили результати діяльності у другому півріччі 2024-2025 навчального року.

    Підсумки весняної сессії

    Весняна сесія пройшла успішно, продемонструвавши високий рівень підготовки студентів та їхню мотивацію до фахового зростання. Студенти ОПП та ОНП підтвердили свої знання й практичні навички під час контрольних заходів весняного семестру. За результатами сесії відзначено:

    • зростання академічної успішності здобувачів;
    • активну участь студентів у науково-дослідній діяльності;
    • ефективність впроваджених освітніх методик та належну якість викладання.

    Результати весняної сесії засвідчили готовність здобувачів до подальших викликів на шляху професійної реалізації.

    обговорення кваліфікаційної атестації здобувачів

    Цьогоріч кваліфікаційна атестація здобувачів ОПП проводилася у форматі захисту кваліфікаційних робіт. Загалом захисти були оцінені позитивно. Серед некритичних недоліків, виявлених під час атестації:

    • недостатня якість оформлення та представлення презентаційних матеріалів;
    • формальний підхід до доповідей окремих здобувачів;
    • надмірне хвилювання під час відповідей на запитання, що іноді заважало повною мірою продемонструвати здобуті компетентності, хоча їх наявність була доведена на етапі передзахисту.

    Робоча група дійшла висновку про необхідність посилення підготовки здобувачів до захисту, зокрема через тренувальні презентації та попереднє обговорення робіт.

    результати анкетування здобувачів

    Гарант Наталія Косуліна представила аналіз результатів анкетування здобувачів, після чого відбулося детальне обговорення відповідей на кожне питання. Було відзначено, що частина анкет заповнена без належної відповідальності.

    Онлайн-взаємодія між учасниками групи

    Також обговорювалися питання підвищення ефективності організації, зберігання та забезпечення доступу до електронних ресурсів для представників робочої групи, здобувачів, стейкхолдерів та інших зацікавлених сторін.

  • роботА кваліфікаційної комісії

    Здобувачі першого (бакалаврського) рівня вищої освіти за освітньою програмою “Біомедична інженерія” успішно захистили кваліфікаційні роботи. Атестація проведена у відповідності Наказу Про організацію та проведення атестації здобувачів першого (бакалаврського) рівня вищої освіти на факультеті енергетики, робототехніки та комп’ютерних технологій Державного біотехнологічного університету від 21.05.2025 р. № 02-02/310.

    Склад кваліфікаційної комісії № 3 зі спеціальності 163 «Біомедична інженерія» за ОПП «Біомедична інженерія»:

    Голова комісії:

    • Висоцька Олена Володимирівна, д.т.н., професор, завідувач кафедри радіоелектронних та біомедичних комп’ютеризованих засобів і технологій у Національному аерокосмічному університеті ім. М. Є. Жуковського;

    Члени комісії:

    • Сорокін Максим Сергійович, к.т.н., доцент, декан факультету енергетики, робототехніки та комп’ютерних технологій – заступник голови комісії;
    • Косуліна Наталія Геннадіївна, д.т.н., професор кафедри електромеханіки, робототехніки, біомедичної інженерії та електротехніки;
    • Чорна Марія Олександрівна, к.т.н., доцент кафедри електромеханіки, робототехніки, біомедичної інженерії та електротехніки.

    За період роботи екзаменаційної комісії 16 та 17 червня 2025 р. проведено 2 засідання із прийняття атестації здобувачів. На захист представили роботи 17 здобувачів денної та 5 заочної форм навчання. Заздалегідь членам комісії були надано доступ для ознайомлення з записками та презентаціями кваліфікаційних робіт, супровідних документів (анотацій, заяв про призначення керівника, заяв на перевірку на плагіат, відгуків, рецензій, актів-перевірки на плагіат). Захист відбувався онлайн на платформі Google Meet.

    Загальна характеристика підготовки

    Освітньо-професійна програма «Біомедична інженерія» реалізується відповідно до Стандарту вищої освіти за спеціальністю 163 «Біомедична інженерія» для першого (бакалаврського) рівня, затвердженого МОН України. Програма орієнтована на формування загальних та фахових компетентностей, передбачених Стандартом, і забезпечує інтеграцію фундаментальної технічної підготовки з медико-біологічними знаннями.

    Підсумки кваліфікаційної атестації

    У поточному навчальному році всі здобувачі, які завершили навчання за ОПП «Біомедична інженерія», успішно захистили кваліфікаційні роботи. Дві роботи, студентів Кирила Мальцева та Руслана Магомадова, були виконані та презентовані англійською мовою. Це свідчить про високий рівень сформованості програмних результатів навчання (ПРН), передбачених стандартом, зокрема:

    • здатність застосовувати знання з математики, фізики, електроніки, інформаційних технологій для вирішення прикладних завдань біомедичної інженерії (ПРН 1, 3, 4);
    • вміння моделювати, розробляти та впроваджувати технічні рішення для медичних систем і пристроїв (ПРН 6, 8);
    • здатність працювати в міждисциплінарних командах, дотримуючись принципів академічної доброчесності (ПРН 10, 13);
    • володіння навичками підготовки технічної документації, звітів, а також представлення результатів проєктної діяльності (ПРН 14, 15).

    Якість підготовки випускників

    Якість підготовки здобувачів вищої освіти за освітньо-професійною програмою «Біомедична інженерія» в цілому відповідає вимогам Стандарту вищої освіти першого (бакалаврського) рівня за спеціальністю 163 «Біомедична інженерія». Це підтверджується високим рівнем засвоєння навчального матеріалу, належним виконанням і успішним захистом кваліфікаційних робіт.

    Проте під час захисту були виявлені окремі недоліки:

    • Деякі кваліфікаційні роботи мали ознаки другого (прикладного) рівня складності, не передбаченого для бакалаврського рівня, що потребує коригування тематики та методології при затвердженні завдань.
    • У частини здобувачів були недостатньо обґрунтовані висновки або поверхнево висвітлені результати досліджень.
    • Окремі презентації потребували покращення структури, візуалізації даних і логіки викладу.
    • Виявлено випадки формального ставлення до оформлення звітної документації, включно з описом літературних джерел та графічного матеріалу.
    • Деякі здобувачі мали обмежену готовність до публічних виступів в онлайн-форматі.

    Комісія обговорила зазначені недоліки та надала рекомендації:

    1. Посилити контроль за відповідністю тем кваліфікаційних робіт бакалаврському рівню підготовки, з урахуванням освітніх результатів, визначених Стандартом.
    2. Удосконалити консультаційний супровід з боку керівників щодо методики досліджень, аналізу результатів та формування висновків.
    3. Здійснювати додаткову перевірку оформлення звітної документації на відповідність вимогам академічної доброчесності та структурно-змістовим стандартам.
    4. Проводити тренінги та інструктажі з підготовки до онлайн-захисту, з акцентом на технічну підготовку, регламент доповіді, оформлення презентацій та чіткість комунікації.
    5. Впровадити внутрішній неодноразовий попередній захист у форматі відкритих обговорень або рецензування для підвищення якості підготовки.
    6. Залучати до оцінювання зовнішніх стейкхолдерів – представників роботодавців або фахівців галузі – задля розширення експертної оцінки якості робіт.
    7. Продовжити інтеграцію інноваційних освітніх підходів у ветеринарній біомедицині.

    Перший захист кваліфікаційних робіт – особливий і незабутній момент для кожного здобувача

    Наталія Геннадіївна привітала здобувачів з успішним завершенням важливої глави в їхньому житті – вони вперше захищали кваліфікаційні роботи з нашої освітньої програми. Подякувала за сумлінність, відповідальність до навчання та підготовки до атестації. Олена Володимирівна побажала яскравих можливостей і здобутків у майбутньому професійному шляху. Всім здобувачам – щастя, успіхів і мирного неба!

  • Здобувачі освітньої програми «Біомедична інженерія» Кирило Мальцев та Карина Секіра стали переможцями Міжнародного конкурсу студентських наукових робіт, що проходив на базі Кременчуцького національного університету імені Михайла Остроградського. За результатами участі Кирило Мальцев нагороджений Дипломом І ступеня, а Карина Секіра — Дипломом ІІ ступеня.

    Конкурс організовано під патронатом Національної комісії України у справах ЮНЕСКО за підтримки Міністерства освіти і науки України з метою інтеграції України в європейський освітньо-науковий простір, розширення міжнародних зв’язків, стимулювання інноваційної діяльності студентів, опанування сучасних технологій і формування інтелектуального потенціалу талановитої молоді.

    До співорганізаторів конкурсу долучилися провідні заклади вищої освіти Європи, зокрема:

    • Абертейський університет (Шотландія)
    • Університет Матея Бела (Словаччина)
    • Університет Едуконс (Сербія)
    • Інститут нових технологій та бізнесу (Чехія)
    • Вища школа європейських і регіональних досліджень (Чехія)
    • Вища школа менеджменту інформаційних систем ISMA (Латвія)
    • Алітуський коледж Університету прикладних наук (Литва)
    • Люблінська політехніка (Польща)
    • Вроцлавський економічний університет (Польща)

    Підсумкова конференція проходила 07 червня 2025 року.

    Карина Секіра представила наукову роботу на тему: «Теоретичне дослідження процесу автоматизованого вимірювання фізіологічних параметрів біооб’єктів» (науковий керівник — Наталія Косуліна). У співавторстві над дослідженням також працював і здобувач спеціальності 141 — Олександр Ісаєнко.

    Кирило Мальцев представив роботу «Результати експериментального дослідження» (науковий керівник — Віктор Шигимага), яка є дослідженням практичної реалізації теоретичних напрацювань Каріни Секіри та Олександри Ісаєнка.

    Обидві роботи та доповіді були підготовлені та презентовані англійською мовою.

    запрошені до фіналу
    переможці конкурсу
    дипломи учасників

    Щиро вітаємо здобувачів та їх наукових керівників з відзнаками!Бажаємо подальших наукових здобутків і нових перемог!

  • організаційне обговорення освітніх програм з біомедичної інженерії

    За ініціативи громадської організації «Біомедична інженерія» та з урахуванням рекомендацій Національного агентства із забезпечення якості вищої освіти відбулося організаційне обговорення трьох освітніх програм «Біомедична інженерія» (спеціальність G22):

    • Освітньо-професійна програма Українського державного університету науки і технологій (ННІ УДХТУ), першого (бакалаврського) рівня.
      Гарант програми — к.т.н., доц. Хоменко Олена Сергіївна
    • Освітньо-професійна програма Державного біотехнологічного університету (ДБТУ), першого (бакалаврського) рівня.
      Гарант — д.т.н., проф. Косуліна Наталія Геннадіївна
    • Освітньо-наукова програма Державного біотехнологічного університету (ДБТУ), третього рівня вищої освіти.
      Представник проєктної групи — д.т.н., проф. Косуліна Наталія Геннадіївна

    Спікер заходу, секретар: Олена Сергіївна Хоменко
    Голова ГО «Біомедична інженерія»: Віталій Борисович Максименко

    Участь у засіданні приймали гаранти та представники робочих груп освітніх програм з БМІ закладів вищої освіти України, а також проєктна група ОП “Біомедична інженерія” ДБТУ: гаранти – Наталія Косуліна та Микола Лисиченко, викладачі – Віктор Шигимага, Марія Чорна та Геннадій Ляшенко.

    Ключові аспекти обговорення

    Обсяг та розподіл кредитів ЄКТС

    Учасники детально проаналізували розподіл кредитів у структурі освітньої програми, зокрема:

    • відповідність загального обсягу програми вимогам стандартів вищої освіти;
    • баланс між обов’язковими та вибірковими компонентами;
    • доцільність кредитного навантаження на окремі навчальні дисципліни.

    Вибіркові компоненти програми

    Зазначено, що сучасна практика вимагає розширення спектра вибіркових дисциплін. Пропозиції включали:

    • введення нових курсів, які відповідають актуальним потребам ринку праці (наприклад 3D моделювання);
    • гнучкість у виборі освітньої траєкторії;
    • залучення іноземних партнерів до викладання вибіркових курсів.

    Якість навчального процесу

    Особливу увагу приділено засобам забезпечення якості викладання дисциплін, у тому числі з використанням цифрових платформ, практико-орієнтованого підходу та дуальної освіти.

    Прийняті рішення

    • провести ревізію обсягу кредитів для окремих навчальних модулів з метою оптимізації навчального навантаження;
    • оновити каталог вибіркових дисциплін, враховуючи побажання здобувачів та потреби ринку;
    • посилити міждисциплінарні зв’язки між предметами у межах програми.

    Компетентність ЗК15 в освітніх програмах “Біомедична інженерія” ДБТУ

    Наталія Косуліна зазначила, що відповідно до постанови КМУ № 734 від 21 червня 2024 року про «Порядок проведення базової загальновійськової підготовки громадян України, які здобувають вищу освіту, та поліцейських» формування компетентності ЗК15 здійснюється через дисципліни ВК10 («Теоретична підготовка базової загальної військової підготовки» / «Національно-патріотична та правова підготовка молоді»).

  • Наталія Косуліна – учасник Бібліотечної ради ДБТУ

    Професорка Наталія Косуліна взяла участь у роботі Бібліотечної ради ДБТУ, де обговорювалися ключові питання функціонування та розвитку наукової бібліотеки, як сучасного інформаційного й культурного центру університетської спільноти. Наталію Косуліну призначено членом бібліотечної ради ДБТУ з 22 травня 2025 року. Бібліотечна рада ДБТУ створена для погодження роботи Наукової бібліотеки з науковою, навчальною та соціокультурною діяльністю університету.

    На засіданні, відповідно порядку денного, обговорені такі доповіді:

    Інформаційні ресурси наукової бібліотеки як основа інтелектуальної взаємодії в університеті

    Доповідачка: Ніколаєнко Н.М., кандидатка наук із соціальних комунікацій, доцентка, директорка Наукової бібліотеки. У доповіді було висвітлено роль бібліотечних електронних та друкованих ресурсів як фундаменту для наукової діяльності, викладання та навчання. Було акцентовано на важливості доступу до наукометричних баз даних, репозитаріїв, електронних підручників та платформ відкритого доступу. Бібліотека визначається як платформа для інтелектуальної взаємодії всередині академічного середовища.

    ORCID і його синхронізація з системою URIS

    Доповідачка: Рибальченко О.М., заступниця директорки Наукової бібліотеки. Розкрито значення ORCID як міжнародного ідентифікатора науковця та розглянуто переваги його інтеграції з URIS. Така синхронізація дозволяє забезпечити єдиний підхід до збору, обліку та верифікації результатів наукової діяльності, спрощує заповнення профілів і підвищує академічну прозорість.

    Проєктна діяльність бібліотеки: Всеукраїнський проєкт «Місце шани та вдячності», власний проєкт «Історія ДБТУ на сторінках Вікіпедії»

    Доповідачка: Ніколаєнко Н.М. Представлено результати участі бібліотеки у всеукраїнському патріотичному проєкті, спрямованому на вшанування захисників України, а також розкрито значення внутрішнього ініційованого проєкту, який має на меті збереження історичної пам’яті університету у вільнодоступному інформаційному середовищі.

    Роль кожного члена бібліотечної ради важлива

    Участь викладачів у діяльності Бібліотечної ради сприяє формуванню цілісної академічної політики, заснованої на знаннях, досвіді та взаєморозумінні.

    Злагоджена й ініціативна робота членів ради дозволяє:

    • удосконалювати бібліотечні сервіси відповідно до потреб студентів та викладачів
    • впроваджувати інновації у сфері наукової комунікації
    • підвищувати якість обслуговування користувачів
    • зміцнювати зв’язок між структурними підрозділами університету
    • розширювати культурну, інформаційну та просвітницьку діяльність бібліотеки
  • Здобувачі освітніх програм «Біомедична інженерія» та «Електроенергетика, електротехніка та електромеханіка» разом з кураторами груп Марією Чорною, Дмитром Міленіним, Сергієм Дудніковим відвідали Харківський музей природи.

    Екскурсовод, науковий співробітник музею Андрій Лунячек ознайомив відвідувачів з науковими фондами музею, де зберігається понад 250 тисяч експонатів. Це опудала і тушки, вологі та сухі препарати тварин, черепи, скелети, яйця птахів, мушлі молюсків, зразки гірських порід і мінералів, викопні рештки, муляжі та гіпсові зліпки вимерлих тварин. Екскурсія пройшла по залах музею, де розгорнуто наукові експозиції чотирьох відділів: геологічного, безхребетних та хребетних тварин, еволюції органічного світу та охорони природи. Експонати в залах представлені не лише у вигляді систематичних колекцій, а й також у вигляді біогруп і видовищних діорам, які обладнані аудіовізуальними засобами та вирізняються високою якістю художнього оформлення, ретельним і продуманим добором експонатів. Кожна наукова експозиція музею проникнена ідеями охорони природи. Висвітлюються складні взаємовідносини у природі, розмаїття проявів життя та його охорони в різних ландшафтно-кліматичних зонах.

    Дякуємо лектору за змістовну та цікаву екскурсію.

  • Відбулось засідання круглого столу, присвячене обговоренню потенційної співпраці між Державним біотехнологічним університетом (ДБТУ) та Національним науковим центром «Інститут експериментальної і клінічної ветеринарної медицини» (ННЦ ІЕКВМ) у Харкові.

    Основною метою зустрічі стало налагодження партнерства між викладачами та студентами спеціальності «Біомедична інженерія» ДБТУ і науковими співробітниками ННЦ ІЕКВМ. Учасники обговорили можливості спільної розробки обладнання та впровадження передових лазерних технологій у ветеринарній та медичній практиці. Ця ініціатива розглядається в рамках спеціального фокусу освітніх програм (ОП) «Біомедична інженерія».

    Під час круглого столу були детально розглянуті можливі напрямки співпраці та обговорено текст спеціальної додаткової угоди, яка буде укладена в рамках чинного загального меморандуму про співробітництво між ДБТУ та ННЦ ІЕКВМ.

    Ключовим завданням ДБТУ є створення сприятливих умов для професійного розвитку майбутніх фахівців з біомедичної інженерії. Університет прагне забезпечити випускників необхідними знаннями та навичками для ефективного інжинірингового та сервісного обслуговування сучасного медичного обладнання.

    Впровадження компетентностей у сфері лазерних технологій в ОП «Біомедична інженерія» є важливим кроком не лише для прогресу в лікуванні тварин і людей, але й для модернізації самої спеціальності біомедичної інженерії в освітньому процесі.

    Для майбутніх біомедичних інженерів надзвичайно важливим є отримання як теоретичних знань з основ лазерної терапії, так і практичних навичок роботи з відповідним обладнанням. Інтеграція тематики лазерної медицини та ветеринарії в навчальні плани, проведення лабораторних занять, демонстраційних операцій та залучення студентів до клінічних стажувань є необхідними умовами для формування висококваліфікованих та інноваційно орієнтованих фахівців у галузі біомедичної інженерії.

    Учасники засідання круглого столу (зліва направо):
    1) Стегній Борис Тимофійович – радник дирекції  ННЦ ІЕКВМ, д.в.н., професор, академік НААН;
    2) Санін Юрій Костянтинович – провідний науковий співробітник лабораторії ветеринарної санітарії, паразитології та вивчення хвороб бджіл, к.т.н.;
    3) Сумакова Наталія Василівна – завідувач лабораторії ветеринарної санітарії, паразитології та вивчення хвороб бджіл, к.в.н.;
    4) Палій Анатолій Павлович – директор ННЦ ІЕКВМ, д.в.н., професор;
    5) Коваленко Лариса Володимирівна – заступник директора ННЦ ІЕКВМ, к.б.н.;
    6) Лисиченко Микола Леонідович – професор кафедри ЕРБМІЕ ДБТУ, д.т.н., професор;
    7) Рула Олександр Миколайович – завідувач лабораторії вірусних хвороб птиці, к.в.н., с.н.с.

  • Гостьові лекції — невід’ємна частина освітнього процесу

    До нашого колективу звернулася виконуюча обов’язки декана факультету енергетики та інформаційних технологій Подільського державного університету — кандидат технічних наук, професор Людмила Михайлова — з пропозицією провести гостьову лекцію для здобувачів освітньої програми “Біомедична інженерія”.

    На запрошення відгукнулися представники кафедри електромеханіки, робототехніки, біомедичної інженерії та електротехніки (ЕРБМІЕ) – професори Наталія Косуліна (гарант освітньої програми “Біомедична інженерія”, доктор технічних наук) та Віктор Шигимага (доктор технічних наук за спеціальністю 05.11.17 – біологічні та медичні прилади і системи).

    Гостьову лекцію на тему “Клони та химери” провів Віктор Шигимага. Вона складалася з двох частин:

    • перша — висвітлювала сучасний стан досліджень у сфері клонування та химеризації у світі (автор: Віктор Шигимага);
    • друга — була присвячена огляду обладнання, що використовується у цих дослідженнях, а також особистому практичному досвіду (автори: Віктор Шигимага, Наталія Косуліна).

    До лекції долучилися не лише здобувачі освітньої програми, а й викладачі обох університетів. Зокрема, активну участь у дискусії взяв Віктор Дубік, доцент кафедри енергозберігаючих технологій та енергетичного менеджменту ПДУ.

    Наприкінці зустрічі Людмила Михайлова подякувала за цікаву та змістовну лекцію, а також висловила готовність до подальшої співпраці між закладами.

    Презентація гостьової лекції “Клони та химери” – частина I
    Презентація гостьової лекції “Клони та химери” – частина II

    Дякуємо колегам та здобувачам освітньої програми “Біомедична інженерія” Подільського державного університету за увагу та надану можливість поділитися професійним досвідом!

  • Рекомендації з відповідального використання ШІ у вищій освіті: новий документ від МОН та Мінцифри

    Міністерство освіти і науки України разом із Міністерством цифрової трансформації та експертною спільнотою презентували рекомендації щодо безпечного та ефективного впровадження штучного інтелекту (ШІ) у закладах вищої освіти.

    Документ стане у пригоді викладачам, студентам, адміністраціям ЗВО та дослідникам — він містить практичні поради щодо інтеграції ШІ в освітній і науковий процес, враховуючи потреби та виклики сучасної освіти.

    ШІ — необхідність для сучасної освіти

    «Сучасна система вищої освіти не може ігнорувати потенціал штучного інтелекту. ЗВО мають впроваджувати найкращі світові практики, щоб залишатися конкурентоспроможними, досягати нових наукових результатів та готувати фахівців майбутнього», — зазначив Олександр Борняков, заступник міністра цифрової трансформації з розвитку IT-сфери.

    Що містить документ?

    • рекомендації щодо формування якісних запитів до ШІ;
    • поради з розроблення завдань;
    • орієнтири для вибору інструментів ШІ, які можуть покращити навчання та дослідницьку діяльність.

    Розвінчання міфів

    Автори документа також спростовують поширені побоювання щодо застосування ШІ — зокрема твердження, що він загрожує академічній доброчесності або замінює викладачів.

    «Штучний інтелект покликаний допомагати викладачам, а не підміняти їх. Завдяки автоматизації рутинних процесів у педагогів з’являється більше часу для найважливішого — живого спілкування зі студентами, розвитку м’яких навичок і командної роботи», — підкреслює Дмитро Завгородній, заступник міністра освіти і науки з цифрових трансформацій.

    Безпека та етичні принципи

    У рекомендаціях велика увага приділена принципам безпеки — контролю з боку людини, захисту конфіденційності, прозорості процесів та відсутності дискримінації.

    Міжнародний досвід та сценарії впровадження

    Документ також містить приклади політик використання ШІ у вищій освіті, що базуються на найкращих міжнародних практиках. Розглядаються різні сценарії застосування ШІ — від обмеженого використання до повної інтеграції, залежно від конкретного контексту та типу завдань.

    Рекомендації щодо відповідального впровадження та використання технологій штучного інтелекту в закладах вищої освіти
  • Практичний досвід – ключ до професіоналізму

    Здобувачі освітніх програм «Біомедична інженерія» активно набувають практичних компетенцій під час проходження виробничої практики на базі медичних закладів та підприємств галузі. Робота з сучасним обладнанням, участь у технічному обслуговуванні та діагностиці медичної техніки дає змогу студентам краще зрозуміти специфіку майбутньої професії та сформувати навички, необхідні для роботи в реальному середовищі.

    Занурення в професійне середовище мотивує здобувачів до подальшого розвитку, допомагає визначити свої сильні сторони та сфери інтересу. Запрошуємо переглянути фотомиті з виробничої практики в галереї нижче.